Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Volkovoy V$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
1. |
Sevryukov O. V. The study of a possible general toxical action of 5,7-dihydro-1h-pyrrolo|2,3-d|pyrimidine derivatives [Електронний ресурс] / O. V. Sevryukov, V. A. Volkovoy, S. V. Kolisnyk, K. M. Sytnik // Вісник фармації. - 2015. - № 2. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2015_2_18 Гостру токсичність похідних вивчено на лабораторних тваринах (мишах, щурах) за двох шляхів введення (внутрішньошлункового, внутрішньоочеревинного). Експериментально доведено, що у разі внутрішньоочеревинного введення дезапуру найкраще переносима доза для мишей становить 2000 мг/кг, найменш токсична доза - 1000 мг/кг, середньосмертельна доза - 3000 мг/кг. Під час введення щурам у дозі 3500 мг/кг загинула одна тварина, а у дозі 5000 мг/кг загинуло 100 % тварин, середньосмертельна доза становила 4500 мг/кг маси тварини. За внутрішньошлункового введення максимально можливої дози дезапуру мишам 6000 мг/кг, щурам 11 000 мг/кг усі тварини до кінця терміну спостереження залишалися живими і бадьорими. Встановлено, що похідне під шифром KMS-211 (дезапур) за класифікацією К. К. Сидорова з урахуванням шляху введення належить до практично нетоксичних речовин (VI клас токсичності).
| 2. |
Sevryukov O. V. The study of the antihypoxic action of 1-phenethyl-5,7-dihydro-1H-pyrrolo-(2,3-d)pyrimidin-2,4,6-trione (dezapur) on different models of hypoxia [Електронний ресурс] / O. V. Sevryukov, V. A. Volkovoy, O. V. Kolisnyk, K. M. Sytnik // Вісник фармації. - 2015. - № 3. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2015_3_18 При дослідженні 1-фенетил-5,7-дигідро-1Н-піроло-[2,3-d]піримідин-2,4, 6-триону (Дезапур) на моделі гострого токсичного набряку легенів у щурів, який викликали внутрішньоочеревинним введенням 6 % розчину амонію хлориду у дозі 400 мг/кг, встановлено високу антиексудативну дію зазначеної сполуки. Застосування Дезапуру в ефективній дозі 10 мг/кг протягом 5-ти денного терміну приводило до зменшення набряку легенів, збільшення виживаності тварин (67 %) та відкладеного часу їх загибелі відповідно до групи контрольної патології та в порівнянні з індометацином. Встановлено, що Дезапур перевершує показники антиексудативної активності препарату порівняння індометацину, чинить вагомий вплив на поліпшення загальної клінічної картини і результати лікування. За даними доклінічних спостережень застосування Дезапуру значно зменшило ознаки інтоксикації, привело до збереження масових коефіцієнтів легенів відносно групи контрольної патології. Досліджувану субстанцію можна вважати перспективною для подальшого вивчення з метою впровадження у медичну практику в якості протизапального засобу.
| 3. |
Sevryukov O. V. The study of the anti-exudative activity of dezapur on the model of acute pulmonary edema in rats [Електронний ресурс] / O. V. Sevryukov, V. A. Volkovoy, S. V. Kolisnyk, K. M. Sytnik // Вісник фармації. - 2015. - № 4. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2015_4_17 При дослідженні 1-фенетил-5,7-дигідро-1Н-піроло-[2,3-d]піримідин-2,4, 6-триону (Дезапур) на моделі гострого токсичного набряку легенів у щурів, який викликали внутрішньоочеревинним введенням 6 % розчину амонію хлориду у дозі 400 мг/кг, встановлено високу антиексудативну дію зазначеної сполуки. Застосування Дезапуру в ефективній дозі 10 мг/кг протягом 5-ти денного терміну приводило до зменшення набряку легенів, збільшення виживаності тварин (67 %) та відкладеного часу їх загибелі відповідно до групи контрольної патології та в порівнянні з індометацином. Встановлено, що Дезапур перевершує показники антиексудативної активності препарату порівняння індометацину, чинить вагомий вплив на поліпшення загальної клінічної картини і результати лікування. За даними доклінічних спостережень застосування Дезапуру значно зменшило ознаки інтоксикації, привело до збереження масових коефіцієнтів легенів відносно групи контрольної патології. Досліджувану субстанцію можна вважати перспективною для подальшого вивчення з метою впровадження у медичну практику в якості протизапального засобу.
| 4. |
Volkovoy V. A. The experimental study of the antihypoxic and antioxidant activity of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-|2,3-d|pyrimidine derivatives [Електронний ресурс] / V. A. Volkovoy, O. V. Sevrukov, S. V. Kolisnyk, N. V. Derkach, S. I. Kryzhna, M. O. Ostapets // Вісник фармації. - 2017. - № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2017_3_11 Мета роботи - дослідити антигіпоксичну й антиоксидантну активність похідних 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину за умов експериментальної патології. Дослідження антигіпоксичної активності похідних 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину проводили на моделі гострої гемічної гіпоксії; антиоксидантної дії - на моделі токсичного тетрахлорометанового гепатиту. Встановлено, що активність сполук KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 була нижча у порівнянні з мексидолом, а антигіпоксична активність сполук KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 наближається та дещо перевищує активність мексидолу в його середньо-ефективній дозі 100 мг/кг. Вся досліджувана група виявила виражену антигіпоксичну активність. Під час аналізу "структура - активність" встановлено, що антигіпоксична активність у ряду похідних 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину зумовлена природою, положенням замісника і структури радикалу. Наявність пірольного циклу в молекулі 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину призводить до підвищення антигіпоксичної активності. Порівняльний аналіз ефективності досліджуваних об'єктів показав, що найбільш позитивно на стан АОС та процес ПОЛ за умов гострого тетрахлорометанового гепатиту впливають субстанції під шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217. Висновки: в ряду похідних 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину найактивнішою є сполука KMS-211, яка проявила найвищу антигіпоксичну активність (131 %) відносно контрольної групи та перевищувала препарат порівняння мексидол на 45 %. Синтетичні похідні 5,7-дигідро-1H-піроло[2,3-d]піримідину проявили антиоксидантну активність (найбільш активна сполука KMS-211). Досліджувані сполуки можуть бути базою для цілеспрямованого синтезу антигіпоксантів та антиоксидантів.
| 5. |
Volkovoy V. A. The study of the wound healing effect of the ointment from the meal of black alder leaves (Alnus Glutinosa) on the model of planar wounds [Електронний ресурс] / V. A. Volkovoy, N. V. Derkach, T. O. Bahlai, R. F. Yeromenko, L. V. Karabut // Вісник фармації. - 2018. - № 3. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2018_3_13 Мета роботи - дослідити специфічну ранозагоювальну дію нової лікарської форми - мазі зі шроту листя вільхи клейкої на моделі площинної рани. Ранозагоювальну дію нової мазі зі шроту листя Вільхи клейкої здійснювали на моделі повношарової вирізаної площинної рани шкіри у щурів із планіметричними та морфологічними показниками в порівнянні з референт-препаратом "Вундехіл". Встановлено, що ранозагоювальна активність мазі зі шроту листя вільхи клейкої була більш ефективною по швидкості загоєння рани на 9 - 15 добу у порівнянні з препаратом порівняння "Вундехіл" в 1,84 - 4,76 рази. При морфологічному аналізі спостерігалися інтенсивніша епітелізація та розвиток грануляційної тканини під час лікування новою маззю. Висновки: нова мазь зі шроту листя вільхи клейкої показала інтенсивну ранозагоювальну дію відносно контрольної групи та перевищила препарат порівняння в 3,33 рази, пришвидшивши загоєння ран на 3 - 4 доби. Досліджувана лікарська форма може розглядатися як перспективний засіб для лікування ран.
|
|
|